Христос Рождається!

Якось, багато років тому, професор Ґжеґож Янчевський з Варшави надіслав мені, разом з різдвяними вітаннями, цей вірш під назвою «Kolęda». Його написав далекого 1927 року польський поет Leopold Staff. Цього року він видається мені особливо актуальним, не лише через погоду…

Niedobrze się, niedobrze dzieje w mgłach, w dżdżach zimy!

Myśl mamy złą, markotną, niemrawą, stroskaną,

Lecz dziś, gdy Gwiazdka błysła, zgodnie nucimy:

Oj siano! Oj siano!

Niedobrze jest, niedobrze! Brud, błoto, ulewa…

Patrzymy, co się dzieje, s w lęku truchlejem,

Lecz uparta nadzieja w duszy nam śpiewa:

Betlejem, Betlejem!

Noc dziś się przesila, noc najdłuższa w roku.

Możę też się przesili troska, co nas nęka?

Zawodzim co sił w płucach, z dzikim ogniem w oku:

Stajenka! Stajenka!

Pokaż no, Panie Jezu, żeś pan nad panami!

Żeś darmo się nie narodził, żеś tu nie przybłęda!

Czy chcemy, czy nie chcemy? Zrób porządek z nami –

Kolęda! Kolęda!

А далі подаю мій переклад:

Колядка

Все у нас негаразд, темно скрізь, зимний дощ не вгаває,

Думи наші нужденні, журба безупинна,

Але годі…глянь-зірка, тож дружно співаєм:

Сіно, глянь - сіно!

Все у нас негаразд, мокрий сніг завіває,

Сірий смуток змішався зі сірим дощем,

Але вперта надія в душі нам співає:

Вифлеєм, Вифлеєм!

Нині ніч пересилює день, бо ж найдовша вона цього року.

Причаївся десь страх і вкрадається туга до серця,

Та співаючи йдемо, дотримуєм кроку:

Ясельця, Ясельця!

О Ісусе, відкрий, що Ти пан над панами,

Що прийшов не даремно, не з волі випадку.

Примири нас, Благий, заспівай разом з нами

Колядку! Колядку!

Веселих Свят Різдва Христового!