З Юліяна Тувіма

ПАРОТЯГ

Важкий паротяг на рейках стоїть,

Парою дихає, димом пихтить.

Стоїть і дихає, стоїть і дмухає,

Гарячий вогонь з живота його бухає:

Бух - гаряче!

Ух – гаряче!

Пух – гаряче!

Ух – гаряче!

Вже геть спітнів, вже ледве зітхає,

А кочегар все більш вугілля досипає

До паротяга вагонів силу

Один за одним в ряд почепили,

Багато всячини в кожнім вагоні,

А отому – корови,

Ще в іншому - коні,

А в третьому – огрядні дядьки,

Їдять ковбаси, їдять шашлики.

Четвертий вагон повен бананів,

В п’ятому знову – шість фортеп’янів,

В шостий вкотили велику гармату,

А під колеса підклали вату,

В сьомому – дубові столи і шафи,

В восьмому – слон, ведмідь і дві жирафи.

В дев’ятому хрюкають товсті свині,

В десятому – валізи, пакунки і скрині.

А всіх тих вагонів десь тридцять п’ять,

Які лиш речі в них не лежать.

Якщо б зібралися геть всі атлети,

Якщо б поз’їдали геть всі котлети

І гарувади б від зорі до зорі,

Напевне б не винесли всі тягарі.

Нараз – писк !

Нараз – свист!

Пара – бух!

Колеса – в рух!

Спочатку помалу, помалу, помалу

Колеса по рейках котитися стали

І чим раз швидше по рейках колеса

Минають будинки, дерева, плеса.

І чим раз швидше, як олень, як серна,

Мчить вагон, платформа, цистерна.

А куди? А куди? А куди –

На простори,

Рейками, мостом, тунелем в гори:

Лісами, полями, через яри,

Спочатку вгору, тоді згори.

Мчить вперед, мчить без стриму,

Дерева, стовпи проносяться мимо,

Вперед, вперед, чух-чух, чух-чух,Чи ж там в тій машині сидить якийсь дух