Вердикт

Вердикт (від латинських слів: прислівника vere-правильно, слушно і іменника dictum, -i, n — істинно, слушно) - юридичний термін, що застосовується в кримінальному процесі і означає рішення колегії присяжних засідателів щодо поставлених перед нею трьох основних питань, а саме:

• чи доведено, що злочинне діяння мало місце;
• чи доведено, що це діяння вчинив саме підсудний;
• чи винен підсудний у вчиненні цього діяння.

Обвинувальний вердикт вважається прийнятим, якщо за ствердні відповіді на кожне з цих трьох основних питань проголосували всі (англо-саксонські країни) або більшість (у Британії та США) присяжних засідателів. Класична англо-американська модель суду присяжних передбачає, що представники народу вирішують питання факту: винна особа чи ні. Після наради присяжних їх старшина записує відповіді кожного в спеціальний формуляр, підписує і оголошує вердикт.

Судді не мають впливу на їх, але вони визначають міру покарання, якщо присяжні виносять обвинувальний вердикт.

Суди присяжних уведено в підросійській Україні 1864 року, а в підавстрійській – 1873-го. Вони розглядали справи політичних злочинів, а також справи підсудних, яким загрожувала кара смерті, довічне ув'язнення чи ув’язнення на час понад 10 років.

В незалежній Україні 2012 році прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс, що передбачав участь присяжних у кримінальному правосудді.. Перша реакція на таку процедурну норму була дещо суперечливою Справа в тім, що суд присяжних і шефенський суд, або суд народних засідателів — це дві різні моделі. У суді присяжних судді не мають жодного впливу на вердикт, який ухвалюють представники народу. У цьому й полягає докорінна різниця.

Нещодавня дискусія щодо участі суду присяжних стосувалася слухань у справі проти двох колишніх працівників підрозділу міліції особливого призначення «Беркут». Суду не вдалося обрати присяжних для судового слухання у справі, бо виявилося, що деякі з них є одночасно народними засідателями при Святошинському райсуді.

Назву «Вердикт» присвоїла собі телевізійна передача з Сергієм Руденком, а також - колекторська компанія зі збирання заборгованостей.

«Вердикт» - назва низки літературних творів та фільмів, з яких найвідоміші: фільм Карло Понті з такою назвою (1974 року) з Софі Лорен і Жаном Ґабеном в головних ролях та ще один «Вердикт» (1982 року) Девіда Меміта за романом Баррі Рода з Полом Ньюменом в головній ролі.

«Не можна стверджувати, що одна з них апріорі хороша, а друга апріорі погана. Просто в країнах із низьким рівнем правової культури й нерозвиненою правовою системою, до яких належить Україна, шефенський суд не працює так ефективно, як у країнах із розвиненою правовою культурою і незалежною судовою системою», — зазначила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Тиждень уже писав про проблеми, які є в Україні із судом присяжних. Ідеться насамперед про недостатню оплату за участь у засіданнях (адже присяжні роблять це в робочий час) і малу кількість охочих, оскільки в Україні така участь добровільна, тощо (див. Тиждень, № 36/2018). У 2018-му експертна спільнота взялася за вирішення цих та інших проблем, підготувавши два законопроекти, які вже зареєстровані в парламенті під № 2709 та № 2710. Згідно з пропозиціями участь у суді присяжних стане громадянським обов’язком, їх обиратимуть із найповнішої наразі бази — Державного реєстру виборців. Суд присяжних із семи осіб засідатиме окремо від професійних суддів й оголошуватиме не вирок, а вердикт. Їм слід буде відповісти на такі запитання: чи була подія злочином? Чи винен підсудний у вчиненні злочину? Чи заслуговує він на покарання, передбачене за цей злочин? Які можуть бути пом’якшувальні обставини.