А паразитів жде біда…

Наведена у заголовку фраза з комуністичного «Інтернаціоналу» оспівувала сумну долю соціальної групи «паразитів» в совковому понятті, тобто заможних, працьовитих селян, інтеліґенції, яка зуміла доробитися сяких-таких достатків, словом – не пролетарів.

В біологічному сенсі паразити - організми, які живуть на тілі (ектопаразити) або в тілі (ендопаразити) інших організмів - хазяїв), живляться за їх рахунок і завдають їм певної шкоди: кровосмоктальні комахи, кліщі, гельмінти, найпростіші, стосовно рослин – деякі гриби, омела. Проте первино це латинське слово situs (розташування, положення) з грецьким префіксом παρα- (поруч) мало цілком інший зміст. Так називали особу, яка сіла з вами до столу, співтрапезника. Отже, якщо в переповненому ресторані чи кавярні хтось попросився підсісти до вашого столика, то в класичній версії він паразит. Але не в сучасній. Новий тлумачний словник української мови в чотирьох томах 1999року подає, окрім біологічної версії, ще: перен. той, хто живе, експлуатуючи чужу працю: трутень, нахлібник//Той, хто уникає праці і живе за рахунок інших, дармоїд.

«Паразити» (в оригінальній версії «Паразит», корейською 기생충; Gi-saeng-chung) – південнокорейська кінодрама 2019 року режисера Пон Чжун Хо, яка отримала Золоту пальмову гілку та Оскара -2020 року у номінаціях Найкращий фільм, Найкраща режисерська робота, Найкращий оригінальний сценарій, Найкращий чужоземномовний художній фільм. Син бідної родини обманом влаштовується на роботу до будинку заможної сім'ї. Користуючись довірливістю багатіїв, син переводить на роботу своїх родичів. Однак їхнє прагнення легкого життя обертається несподіваною трагедією для обох родин.

Глибока соціально-економічна криза, яка виникла внаслідок військових дій на

Паразити в сучасній Україні, розцвіли буйним цвітом, паразитування

вплинуло на формування паразитуючих суб’єктів, ба, навіть об’єднання в певні паразитичні об’єднання осіб, які дотримуються подібних норм поведінки.

Діяльність цих об’єднань дуже нагадує діяльність біологічних паразитів. Живлячись благами організму-господаря на тлі зниження його захисних ресурсів (навіть фізичних), паразит, чи група паразитів веде до відчуження його власності, часто-густо – до добровільної, на перший погляд, передачі майна паразитові .Формально живучи в соціюмі, паразити зазвичай концентруються на власних потребах, нагадуючи поведінку дітей. Сучасні паразити здебільшого не здатні до глибинних переживань і терпимості. Звичайно, важко очікувати від інфантила здатності доглибоких переживань, емпатії, безкорисливості, патріотизму. Навіть в умовах жорстокої кровопротитної війни в Україні сучасні паразити обмежуються забезпеченням власних потреб, причому воліють це зробити за рахунок інших, споживаючи, але не створюючи матеріальних благ, а до людей з-поза їх спільноти ставляться виключна, як до виконавців. Особливими рисами сучасни паразитів є крайній еґоїзм і нарцисизм, їх мало цікавить, звідки ж мають взятися те, до чого вони прагнуть.

Чи дамо виснажити Україну сучаснгим паразитам? Це залежатиме від нас з вами.