Гекатомба

Коли 1941 року відкрили масові вбивства в’язнів у Львівських в’язницях, в газетах писали про «більшовицьку гекатомбу у Львові». Термін «гекатомба» вживають, коли потрібно окреслити масове вбивство людей: на війні, в концентраційних таборах тощо. А проте первинно це поняття пов’язане з масовою загибеллю, а точніше – ритуальним вбивством тварин.

Термін походить від грецьких, точніше - давньогрецьких слів: ἑκατόν — сто та βους — бик). Тож гекатомба чи екатомба - традиційне античне публічне жертвопринесення богам зі ста биків, яке, ніби-то виникло у Спа́рті ( Σπάρτα), або Лакедемоні (Λακεδαίμων) - місті-державі Стародавньої Греції.

Жертви складали жерці на 100 окремих вівтарях. Згодом, з метою економії коштів державної скарбниці, замість биків стали приносити в жертву овець, кіз, або ж зменшували число жертовних тварин до 25, вдаючись до спекуляцій, мовляв, 25 тварин – це 100 ніг (хвости не рахувалися). А Піфагор, наприклад, жертвував богам 100 фігурок волів, виліплених з тіста.

«Гекатомби» приносили здебільшого Зевсові і Аполонові, причому для їх реалізації відводився особливий місяць – гекатомбеон, що тривав від 23 червня до 23 липня за нашим календарем.

Згодом термін «гекатомба» стали вживати на позначення великих людських жертв: воєн, масового геноциду, голодомору, терору, пошесті.

В наш час цей термін вживається також, щоби окреслити масову загибель тварин, риби, птахів внаслідок екологічних катастроф чи небдалості. В пресі пишуть про «гекатомби курей» внаслідок отруєння, «гекатомби риби» внаслідок забруднення водойм хімікатами, гекатомби тварин в закинутих тваринницьких фермах, тобто «гекатомба» набула значення «масової безцільної загибелі багатьох живих істот».