Епідемія, пандемія, ендемія

Усі ці терміни, які ми нині так часто чуємо, запровадив Гіппокра́т Ιπποκράτης; з Ко́су, який жив і лікарював приблизно від 460 до 370 року перед народженням Христа.

Ото ж, цілком природно, що сформував він їх на основі рідної грецької мови. Основою кожного з цих термінів є δεμος (демос) — народ. А до цього додано префікси επί (епі) – на, над, понад. Тобто епідемія – інфекційна хвороба, що розповсюдилася «понад народом» масове поширення інфекційної хвороби серед населення тої чи іншої території в короткому проміжку часу. Відповідно, епідемічний процес - це безперервне передавання інфекційного аґента (віруса, бактерії, найпростіших) від хворих людей або ж хворих тварин-носіїв, джереа інфекції здоровим людям чи тваринам. Історії відомо багато епідемічних хвороб – від чуми через «іспанку» і тифи до нинішнього COVID-19. Та ж таки історія зберегла і засоби захисту лікарів від зараження; особливо відзначився «чумний костюм», що складався з маски із дзьобом та захисними скельцями для очей. В «дзьоб» маски закладали квіти, трави та пахощі – все це разом було праобразом сучасної маски. А ще до комплекту входили капелюх, шкіряний чи просочений воском костюм, високі чоботи і рукавиці.

Українська мова має відповідники щодо епідемії – пошесть, моровиця. Стосовно тварин замість терміну «епідемія» використовують термін епізоотія, де іменник δεμος замінено на ζῷον (зоон) – тварина. Здавалось би, що епіфітотія – розповсюджена інфекційна хвороба рослинного світу, але це не так. Епіфітотія – явище використання виткими рослинами більш стабільних, наприклад дерев, як опори. Епіфі́ти (від грец. ἐπι- — на, та φυτόν — рослина) — організми, що ростуть на іншому рослинному організмі, використовуючи його лише, як опору та при цьому, на відміну від паразитів, отримують поживні речовини з довкілля, а не з рослини, на якій існують. То ж

Інколи термін «епідемія» вживають для окреслення розповсюдження якогось явища. Так, тридцятих і наступних років в Радянському Союзі тривала епідемія доносів.

Шістдесятих років ХХ століття в Танганьїці, теперішній Танзанії зареєстровано масову психічну епідемію сміху, істерію, що супроводилася нестримним, пароксизмальним сміхом.

Ще одна епідемія істерії , яка полягала в маніакальних безперервних танцях -танцювальна чума мала місце в Страсбурзі 1518 року і охопила близько 400 осіб. Все це могло б лише викликати хіба що посмішку, коли б не факт, що багато танцювальників померло від інфарктів, інсультів та інших наслідків фізичного виснаження.

Але повертаємося до інфекційних хвороб. Ендемія – хвороба, яка зустрічається в порівняно обмеженому ареалі. Прикладом може послужити склерома – хронічна інфекційна хвороба дихальних шляхів, яка зустрічається в Західній Україні, переважно на Волині.

Нарешті – пандемія – від грецького префіксу . παν (пан) — увесь і того ж таки іменника δήμος – народ – епідемічний процес найвищої розповсюдженості, який охоплює цілі материки. Або навіть усю Землю. Пандемія здебільшого

характеризується відсутністю колективного імунітету в людства, і ефективних засобів профілактики та лікування. Серед інфекційних хвороб, які характеризувалися як пандемії: чума, холера, грип, СНІД, COVID-19.