Жайворонок, гайворон

Ми сиділи з дружиною в берегівському ресторані на Закарпатті з англомовною назвою «Skylark», тобто, по нашому, «Небесний жайворонок». Поруч – на корбі виноградарського пресу-чавила сидів чубатий пташок-жайворонок, як і саме чавило, відлитий з бронзи.

І згадався мені епізод з моєї мисливської молодості. Серпневе поле, вкрите пожухлою травою, сонце немилосердно пече, ремінь рушниці тисне плече, ноги ледь крокують від втоми. Достеменно, як у Франка: Полудне. /Широкеє поле безлюдне,/ Довкола для ока й для вуха/ Ні духа!

І раптом…згори доносяться перлисті переливчасті трелі. Високий вібруючий звук долітає з піднебесся. Підіймаю голову – ось він, співак, високо в небі. Раптом він уриває свою пісню і колами, колами підіймається ще вище. І знову дзвенить його пісня з височини. А потім, склавши крила, стрімким піке падає вниз.

Жайворонок, жайвір, веснівка (Alauda arvensis), польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних, провісник весни, що повертається з вирію ранньою весною, англійською lark,або skylark, німецькою die Lerche (згадується «трофейний фільм з Мартою Еґерт «Wo die Lerche singt», тобто «Де співає жайворонок»), польською – skowronek).

Крила у нього, як в сучасного надзвукового винищувача, вони впевнено несуть цю пташку, вагою всього лиш 25-50 грамів вгору, на висоту в 150 метрів, бо тут йому співається найкраще.

І що дивно: ні в одній з цих мов я не знайшов задовільного пояснення, звідки взялася назва. Перш за все, стосовно слов’янських назв,– до чого тут «воронок» і що значить «жай», «жа»?

Бо щодо «гайворона», або грака (Corvus frugilegus), здається, все зрозуміло: «ворон» - бо ж він і походить з родини воронових і «гай» - від праслов’янського «гаяти» (каркати). А жайворонок, той геть нічого спільного з воронами не має.

Єдиним вірогідним поясненням, яке мені вдалося знайти, є те, що виводить лексему «жайворонок» від арабських слів «жав»-повітря і «раннак» - махати (тріпотіти) крильцями. А може хтось ще якось розшифрує цю біологічну назву?