Захекані монстри

Від 16 січня 2021 року набула Закон про мову. Він проголошує, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтак інформація про товари та послуги на території України повинна надаватися українською.

Минуло п’ять місяців. Ідучи вулицями Львова, міста, в якому українська мова у побуті та в навчанні домінує, дивуєшся і обурюєшся, що дуже часто інформація про послуги і товари надається російською, точніше – російською транслітерацією чужоземних термінів. На кожному кроці читаємо : «хот-доги», «хостели», «секонд хенди», «хобі монстри» і тому подібне.

Саме так транслітерують ці слова росіяни, бо ж м’яке «г» на позначення “h” у них відсутнє. То ж використовується літера-протез «х», яка в російській мові найбільш зближена до “h”. Але то, як кажуть їх клопіт, хай собі пишуть.

А наша рідна, солов’їна має значно кращу можливість транслітерації англійських чи німецьких слів, термінів. Бо у нас є і «г» для транслітерації , а відтак правильного передавання в мовленні ”h” і «ґ» на позначення ‘g”. Отже, якщо дуже вже хочете передати українською мовою «hostel», або «hot dog»,або, якщо вам чомусь не до шмиги «дешевий готель», або «готель-гуртожиток», чи, скажімо «сосиска в тісті», або «булка з хвостиком», чи ще якось, то пишіть, як це заведено в українській мові «гостел», «гот доґ», «гобі».

Подібна ситуація з прізвищем «короля симфонічної музики» Ludvig van Beethoven. Батько композитора був фламандського походження, власне з нідерландської мови походить додаток “van”, який так і не трансформувався в німецьке “von”, та й не набув його значення, і подвоєне “ee” в закритому складі. Що ж до “th” в цьому прізвищі, то весь цивілізований світ читає його за законами німецької мови, якою розмовляли і батько Йоган і син Людвіґ, а саме: в німецькій мові на позначення звуку t використовуються такі букви і їх сполучення: t, th, tt, dt, отже Mathematik, Theater, Therapie, Theodor читаються : математік, театер, терапі, Теодор. Відповідно і Бетовен. Так це прізвище читають і німці, і поляки. Нещодавно мені довелося ще раз послухати на каналі «Культура» Дев’яту симфонію, ту саму, що до її складу входить славна «Ода до радості». І знову німецькомовний диктор - ведучий оголошував «Бетовен з наголосом на першому, дещо розтягнутому «е». Та й музиканти – галичани «старшої дати» саме так вимовляли це прізвище, і саме так писали «Бетовен» на афішах і програмках. А ще я знайшов в польському Інтернеті авдіозаписи вимови прізвища Beethoven німцями і австрійцями. І в жодному разі не чутно було отого російського «х», хіба що ледь чутне придихання після «t». Тарас Шевченко не знав німецької мови, то ж, можливо, вловив це легке придихання і писав «Бетговен», але ніколи не «Бетховен».

Отже, якщо ми вже здобулися на коректне написання «Гемінґвей» замість скаліченого «Хемінгуея», то, можливо, дійде черга і до Бетовена. Слово за мовознавцями.

Мабуть, туга за радянським минулим спричинила те, що популярну мережу крамниць-супермаркетів назвали «Сельпо», що розшифровується «Сельское потребительское общество». Українською за радянщини ту саму систему сільських універсальних крамниць називали «ССТ» (Сільське споживче товариство). Дивно, що на це не зреагував ніхто з депутатів-патріотів і просто патріотів без депутатських значків. Якщо вже про ностальгію, то чому вона не стосується торгових назв українських кооперативних фірм: «Центросоюзу», «Маслосоюзу», «Народної Торгівлі», які не тільки процвітали в іще бездержавній Західній Україні, але й славилися за кордоном. Масло з чотирилисною конюшинкою на обгортці масово експортувалося тридцятих років до Німеччини, Нідердандів, Великої Британії. Може слід було б відродити в сучасній незалежній Україні саме ці назви, а не «совкові» словотвори, а радше - словопотвори?!

Чи взагалі існує якийсь консультативний та контрольний орган, який би стежив за коректним і, головне, українським називництвом в сфері обслуговування?