Зубр, «зубри», зубрити

Пишу ці рядки під впливом зустрічі з зубрами в Долинському районі на Прикарпатті.

Отже зубр, -а ч – тварина класу ссавців, ряду китопарнокопитних, родини бикових. Потужний звір, поголів’я якого вдалося відродити в Україні.

Про все це можна прочитати в Інтернеті. Але звідки взялася назва «зубр». Чи від зуба? Але ж зубри – травоїдні і демонстративних зубів-ікол у них немає. Проте, староруською мовою зубом називали всякий гострий предмет або частину тіла. То ж під поняття «зуб» підходив і ріг носорога, і вельми промовисті і загрозливі гострі роги зубра.

Алегорично (інакомовно, переносно) «зубрами» називають тих, хто має великий досвід в якійсь ділянці науки, відіграє провідну роль в тій чи іншій галузі знань. Існує ще інша алегорія – «зубр», це особа, що вперто, заскорузло дотримується відсталих, реакційних поглядів.

А звідки ж взялося слово «зубрити», в розумінні тупого завчання. Десь - колись я вичитав, либонь у А.Чехова, що з німецької. І справді – у Великому сучасному словнику німецької мови є слова «büffeln», «ochsen», рівнозначні нашому «зубрити», і походять від іменників„Büffel, m” – буйвол та «Ochse, m”- бик, тобто символів тупої, впертої, бездумної сили, переносно - бездумного запам’ятовування без розуміння суті. Є ще поняття „Büffelarbeit”, що означає тупу, вперту працю без розуміння того, що робиш. Аналогія зубріння з зубром чи буйволом збереглася ще і в чеській мові, вочевидь за посередництвом німецької, яка тривалий час домінувала в цій країні. «Зубрити, втовкмачувати» чеською – „biflovat”. В інших мовах ця аналогія відсутня. Англійською мовою «зубрити» - „swot ” „to learn by rote”, польською -„kuć”, „wkuwać”, що вже аж ніяк не пов’язане зі згаданим на початку нашої розповіді звіром.