Парадигма

В наш час слово «парадигма» звучить доволі часто в наукових, а ще частіше – в псевдонаукових публікаціях та доповідях. Часто-густо воно буває не до речі і не на місці. Як, скажіио, на наведеній рекламі.

То ж спробуємо з’ясувати значення цього слова-поняття.

Досить вичерпну статтю на цю тему знаходимо в статті Надії Андрейчук ПАРАДИГМА ЯК ТЕРМІН опублікованій 2008 року.

Слово парадигма походить від грецького παράδειγμα Воно складається з префіксу παρα (поруч, близько, при) і дієслова δείχνυμι (показувати, зіставляти, презентуватити).

В цілому термін застосовувався вже в стародавній Греції і тлумачився, як

• зразок, модель, наприклад, зразок, за яким створювався світ;
• приклад,
• підтвердження, доказ,
• повчальний урок, що супроводився прикладами,

У лінґвістиці парадигма - ілюстративне оповідання чи казка.

У сучасній філософії науки поняття парадигми розглядається як

• система теоретичних, методологічних, морально-естетичних та виховних установок, що беруться за зразок;
• система наукових задач, теоретична модель, яка визнається всіма членами наукової спільноти і позначає напрямок задач Як приклад такої моделі, можна навести.раці Нобелівського лауреата Давида Балтімора, який проголосив «нову парадигму нашого розумінн я причин захворювання на рак».

Термін актуалізувався після виходу 1962 року у світ року праці Томаса Куна(1922–1996) у праці «Структура наукових революцій», де він

визначає наукову парадигму як вказівку на те, «що деякі узвичаєні приклади практики наукових досліджень, що містять закон, теорію, їхнє практичне застосування й необхідне обладнання, у сукупності дають нам моделі, з яких виникають конкретні традиції наукового дослідження…»

За Томасом Куном парадигма в науці - це сукупність фундаментальних знань, цінностей, переконань та технічних прийомів, що слугують зразком для наукової діяльності.

Зміна парадигми здійснюється шляхом наукових революцій, а послідовний перехід від однієї парадигми до іншої через революцію – звичайна модель розвитку зрілої науки» і може розглядатися як перемикання наукового співтовариства на нову систему світобачення й цінностей.

Тож в сучасному розумінні парадигма служить вказівкою на те, що слід вивчати, які питання розглядати стосовно об’єкта вивчення, як ці питання

мають бути структуровані, як слід інтерпретувати результати досліджен

Отже, підсумовуючи, парадигма в науці – сукупність наукових досліджень, визнаних в певному періоді часу науковою спільнотою, яка є зразком нових наукових досліджень і підставою для них.

Парадигма в граматиці – слово-зразок, за яким відміняються та дієвідміняються інші слова.

Парадигма в риториці – приклад, почерпнутий з історії і наведений для порівняння.

Парадигма в політиці - зразки підходів до розуміння політики, які слугують концептуальним підґрунтям як для суто теоретичних, так і практичних досліджень для вирішення конкретних прикладних проблем: теологічна (влада – від Бога), патерналістична (класичний приклад – держава «бацьки Лукашенка), натуралістична (прикладом може слугувати геополітична «Чорноморська доктрина» Юрія Липи), бігевіористська (залежна від темпераменту правителів, їх поведінки), марксистська (залежна від економічних відносин)

Як близький для лікаря приклад можемо навести дві парадигми в медицині, що визначають стосунок «лікар – пацієнт»: патерналістичну і партнерську.

Патерналістична парадигма передбачає зверхність лікаря у діагностичному і лікувальному процесі і його право визначати методи діагностики та вибір лікування.

Партнерська парадигма трактує лікаря і пацієнта, як партнерів у виборі діагностичних і терапевтичних методик, в якому роль пацієнта підкріплена його усвідомленням суті своєї хвороби, методів діагностики і лікування, скріпленим документом – інформованою згодою.