Парасольки, парашути, парабелум, парамілітарний - що спільного?

Відповімо відразу: спільна перша частина перших трьох слів – латинське дієслово paro, parare – готую(ся), [готувати (ся)] до чогось, захищати. До чого, від чого – вказує друга частина слова - іменник.

На початку цього, 2019 року помер автор музики до надзвичайно популярного шістдесятих-сімдесятих років минулого століття французького фільму-мюзиклу „Les parapluies de Cherbourg”. В українських кінотеатрах його рекламували,як «Шербурзькі парасольки». Але ж у французькій мові є і поняття „parasol”. То в чому справа? А ось у чому.

Термін «парасоль» первинно означав захист від сонця (sol). У весняно-літній період року ні одна шляхетна дама не виходила з дому від парасольки в прямому розумінні цього слова.

Бо ж, не дай Боже, руки і обличчя засмагнуть і стануть схожими на руки і обличчя селянки. Який жах! На пляжі парасолька – таки парасолька. А ще парасолею називають приморську сосну.

Щось інше за призначенням – parapluie, від «pluie» - дощ. Власне такі парасольки малися на увазі в фільмі з Катрін Денев в головній ролі.

Така складана конструкція з тканини, штудерного переплетення дротиків і тростини з руків’ям, є неодмінним атрибутом британського джентльмена, мешканця туманного (і дощового) Альбіону. В нетривалі міждощові періоди така параплюї, а англійською umbrella, туго скручена, відігравала роль прогулянкової тростини, чи то палички.

В ХІХ та на початку ХХ століття подекуди вживався термін «параплюй», який не прижився і різні за призначенням парасольки об’єдналися під цим, не зовсім адекватним етимологічно терміном.

Триває суперечка, як правильно називати цей атрибут – «парасолею» жіночого роду чи «парасолем» чоловічого. А може якось ще по-іншому, бо „sol” – сонце таки «воно». Залишмо це питання професійним філологам.

А тепер – про парашут. Тут друга частина слова – іменник „chute” - падіння.

Досить точним є польський термін „spadochron”, або український початку ХХ століття – «легкопад». В офіційних джерелах це – пристрій для сповільнення падіння (або швидкого руху) об’єкту, рухомого в середовищі, що чинить опір.

Окрім парашутів, що ними користуються пілоти в разі аварії літака чи спортсмени-парашутисти, є ще парашути, що сповільнюють падіння космічного корабля, приземлення надзвукових літаків при посадці, або ж швидкісних автомобілів – болідів. Є ще й «параплани» - поєднання парашута з планером, що дає змогу довго ширяти в повітрі.

Парабелум – популярний пістоль системи Люґера калібру 9 мм отримав свою назву від двох останніх слів латинського афоризму, актуального для України початку ХХІ століття. „Si vis pacem, para bellum” (Хочеш миру – готуйся до війни).

«Парамілітарний». Перша частина слова – грецький префікс παρα (para), що означає суміжність, переміщення. Отже «парамілітарний» - зближений до війська. Цей префікс доволі широко вживається також в медицині: «паратонзилярний» (поблизу мигдалика), параґанґліома (пухлина, суміжна з ґанґлієм), параплегія – (параліч двох верхніх, або двох нижніх кінцівок).

А на фронті невідкладну медичну допомогу надають парамедики. Офіційно в нашій країні країні парамедик — це особа з медичною освітою після навчання в медичному виші не менше трьох років зі спеціалізацією в наданні допомоги в системі екстреної допомоги. Цю професію впроваджено у 2017 році в ході медичної реформи.

У вузькому сенсі парамедик — це окрема професія, екстрений медичний технік відповідного рівня. У ширшому сенсі — взагалі медичний працівник без лікарської освіти. Термін утворений від використовуваного в США поняття «парапрофесіонал» (англійською paraprofessional) — фахівець, що володіє відповідною професійною підготовкою, але не має диплома про вищу освіту і професійної ліцензії, тому працює під безпосереднім керівництвом ліцензованого фахівця.