Бардак

Цей популярний термін, відсутній в абсолютній більшості словників, означає: 1-дім розпусти, 2-нелад. Походить він від власного імені, відомого в історії Візантії. Але про все по порядку.

Візантійський імператор – басилевс Лев ІІІ (717-741) був видатним стратегом (звільнив Константинополь від облоги арабів), але, як і його попередники, втручався в церковні справи і спричинив довголітню боротьбу противників і прихильників вшанування (почитання) святих ікон, нищив останні, а їх захисників жорстоко карав. Боротьба тривала і за Константина V (741-775), і за ЛеваIV (775-780), спричинюючи занепад держави.

Михаїл ІІІ

На цьому тлі 842 року басилевсом став малолітній Михаїл ІІІ (840-867), прозваний згодом П’яницею (Метистом). До 856 року регентом Візантії була його мати Теодора. А син ріс пияком, розпусником і богохульником. У віці 16 років доручив керівництво державою дядькові по матері Барді. Намісник Барда правив від 856 до 865 року, він позачиняв школи і на їх місці позасновував будинки терпимості, названі згодом бардаками. Зрештою і безладові у державі вельми пасувало це означення.

Барду вбили невідомі особи 866 року.

Джерела: Крип’якевич І. Всесвітня історія, кн.1, Київ-.-Либідь-1995.- С.17-18.

Лижогубський Т. Де знайти правду? Львів-Ставропігійська друк.-1912.-С.44-46

Михаил ІІІ Пьяница// Византийский словарь в 2 т.-СПб-Амфора.-2011.-Т.2.-С.62.