Фраєр
Фраєр чи фрайгер?
Ото ж, дорогий мій потенційний читачу, я знову інтригую Тебе: бо до чого ж тут птах, коли йдеться про жаргонне слово «фраєр», яке в середовищі кримінального світу означає особу, чужу для цього середовища, потенційну жертву, недосвідчену, наївну людину, тобто, в сучасному блатняцькому жаргоні, лоха. Пояснення чекає на Тебе в кінці цієї розвідки.
Вочевидь слово фраєр так і проситься, щоби ми визнали його спорідненість з німецькою мовою. Бо ж німецькою frei – вільний, Freidenker – вільнодумець, freigebig – щедрий, тобто похідні від цього прикметника слова не повинні б нести якусь негативну характеристику. Зрештою, і в мові їдиш פֿרײַ (фрей) - теж «вільний». Хіба що Freibeuter – пірат, це вже щось негативне, а проте героїчне. В німецькому словнику знаходимо ще дещо застаріле дієслово freien, що означає свататися, залицятися і похідний від нього іменник Freier – наречений, сватальник, залицяльник, в деякому контексті – коханець. Моя теща, що походила з Лемківщини, інколи жартома вживала словечко «фраїрка», що означало наречену, дівчину, до якої отой самий «фраєр» сватався, інколи це слово вживалося, як синонім «коханки». Проте частіше дієслово «фраєритися» і похідний від нього іменник «фраєр» в Галичині інколи вживали в розумінні «чепуритися», «чепурун», «жевжик», «франт» причому з дещо негативним забарвленням, мовляв, надто вже чепуриться, видає себе за людину з вищим статусом, позує. Такий собі Голохвастов з «За двома зайцями». Хоча, в радянських таборах фраєрами в’язні-кримінальники називали інколи провідних політичних в’язнів, які завжди, навіть за табірних умов, були охайнішими, стежили за своїм зовнішнім виглядом.
Дещо зближено до «фраєра» звучить «фрайгер», хоча це, як кажуть, «з цілком іншої опери».
Фрайгер (німецькою - Freiherr, в дослівному тлумаченні -«вільний пан»; шляхетський титул і форма звертання у німецькомовних країнах XVI—XX ст.: Австрії, Пруссії, Баварії, Ліхтенштайні, Люксембурзі, тощо, приблизний відповідник барона, тобто шляхтича, вищого за лицаря (Ritter), але нижчого за ґрафа. Титул «фрайгер» (Frhr.) вставляли перед власним іменем і доповнювали формою von. Був і відповідник для баронеси фрайфрау (німецькою Freifrau), або баронівни фрайїн (німецькою Freiin),
Для прикладу, наведене зображення цього бундючного пана підписано «ротмістр Манфред фрайгер фон Ріхтгофен. Отже барон, та ще й «фон».
Але повертаємося до фраєра. Вважається що одеські «блатні» почерпнули його з мови їдиш, а львівські батяри – з німецької (австрійського варіанту). В німецькй мові freier вперше з'явилося в ужитку німців кілька століть тому. Цим словом позначали людину, яка абсолютно вільна від будь-яких норм поведінки. Інколи цим так позначали молодого чоловіка – частого бувальця публічних будинків, або такого, що таємно утримує коханку.
В одеському злодійському арго фраєр, це також особа, яка (може й не раз) сиділа у місцях позбавлення волі і була звільнена. Знову ж таки, слово виводиться з німецької (чи й їдишу) freigabe – звільнення з-під арешту. Цим словом може позначатися також молодий, початкуючий злодій, ще не асоційований до злодійської спільноти, тобто – ще не «в законі».
Усе ж таки, в арго львівських батярів frajer – це, передусім, роззява, якого дуже легко обдурити.
В одній з львівських батярських пісеньок співається:
A ty, Józek, nie bądź frajer,
Weź harmonię, zagraj sztajer.
А в іншій, львівській міжнародно-батярській: „Tramwaj za tramwajem”:
Фраєр за фраєром, за фраєром фраєр,
А за тим фраєром – іще оден фраєр.
В розмовах молодиків, що позують на «крутих» можна почути фразу: «Я - фраєр чи що?». Мовник, мовляв, не зараховує себе до тих, кого так легко обдурити, обікрасти, словом - обвести навколо пальця. Частіше, щоправда, чуємо: «Я ж – не лох». То ж, в певному контексті, «фраєр» і «лох» - синоніми.
Ще наведемо англійські синоніми «фраєра»: douchebag, lamer, nerd, pushover, schnook, bust, jerk, sucker, bozo.
А тепер, як я й обіцяв напочатку: на світлині - птах, що його польські орнітологи називають фраєр чорноголовий - chroicocephalus ridibundus, різновид чайки, яка гніздує переважно в акваторії північних морів.