Демагог
ДЕМАГОГ з простатитом
І те, і інше слово доволі часто чуємо і читаємо в засобах масової інформацї, або й у повсякденних розмовах, причому в кожне з них несе на собі негативне навантаження. Проте характеристика «демагог» не завжди означала людину, яка використовує емоцї, забобони та, кажучи сучасним сленгом, фейкову інформацію для досягнення політичних цілей. Зрештою і «простатит» не завжди означав запалення передміхурової залози. Ото ж порозмовляємо про демагога з простатитом. Бо ж таки насправді в Стародавній Греції демагог і простатит були синонімами.
Саме так, демаго́гія (δημαγωγία) грецькою мовою дослівно означає «керівництво народом», відповідно демагог в Стародавній Греції це народний політик, демократ і диктатор. До слова, популіст, в англійській мові донині означає народного політика, а в англомовних словниках термін populist тлумачиться як «народник». Без будь-якого негативного навантаження.
У тій таки стародавній Греції демагорами називали, наприклад вихідців із знатних родів Темістокла (Фемістокла) і Перикла. А ще їх, демократичних лідерів і захисників народу (демосу), впродовж більшої частини V ст. до н. е. називали простатитами (латинською мовою pro -перед, status – встановлений, призначений). І простатит, як запалення передміхурової залози тут ні до чого. Просто – збіг: простатити стояли перед народом, вели його і захищали, а prostata, тобто передміхурова залоза, перебуває (розташовується) перед сечовим міхуром.
То як же це сталося, що слово, яке аж ніяк не мало негативного відтінку і щойно Аристотель (той самий, що «Олександра навчав») почав передавати слово - термін «демагог» з негативною конотацією. Бо саме з його «легкої руки» нині воно найчастіше вживається для означення політика, представника влади, який заграє з народом для забезпечення популярності, використовуючи задля цього поверхневу критики «верхів», «еліти», «влади», демагогічні гасла та необґрунтовані обіцянки.
Сучасне значення слова демагог ще більшою мірою утвердилося наприкінці того ж таки століття, коли на авансцену політичного життя вийшли простолюдини: власник шкіряної майстерні Клєон, а дещо пізніше - власник майстерні ламп Гіпербол.
Клеєон (грецькою Κλέων) (бл. 470 до н. е. — 422 до н. е.) був у Греції активним політичним діячем, ватажком найрадикальнішого крила афінської рабовласницької демократії. Виступав, зокрема, проти свого політичного противника Перикла.
Політичного впливу Клєон досяг проведенням популістичних, як би ми нині сказали, заходів, таких, як збільшення платні членам геліеї (суду присяжних), введення ейсфори (надзвичайного військового податку з багатих громадян), збільшення вдвічі фороса (податку з союзників), придушення невдоволених союзників нещадними репресіями (розправа над Мітілєною, яка 428 року до н. е. повстала проти Атен). Воював разом з Демостеном проти спартанців у Фракії і загинув у битві під Амфіполісом).
Гіпербол(ос) (грецькою Ὑπέρβολoς) (? - 411 рік до н. е) -впливовий атенський політик. Походив з багатої, але не знатної родини, прославився як оратор та політичний діяч. Після загибелі вождя радикальних демократів Клєона посів його місце в політикумі. Напевне відіграв якусь позитивну роль в політиці, проте злостиві комедіографи кінця п’ятого сторіччя до н. е., передусім Аристофан і Фукідід, надали образові Гіпербола низку негативних рис, як наклепника, шантажиста, дурисвіта, корупціонера, «ганьби Атен».
Власне з кінця п’ятого століття до н.е. поняття «демагог» починає характеризувати політика-популіста і все більше наближається до сучасного своїм значенням. На зламі XIX-ХХ століть його часто вживали, як характеристику революційних лідерів, що досягнули популярності серед народних мас негідними засобами (викривленням фактів, лестощами тощо)». У всіх , мабуть, в пам’яті популізм Гітлєра, Сталіна, а що вже казати про сучасного правителя Росії Путіна та його підбріхувачів, їх маніпуляцію масами на підставі фальшивих гасел, спрепарованої історії і фальшивих обіцянок.