Незабутньому Василеві Петрецькому з Ужгорода присвячується

ДЕГУСТАТОР (ЗАПАХ і АРОМАТ)

Бо то, знаєте, куме, як відкрили в Унґварі¹ тую, як її, деґустаційну залю, то мус було запросити великого партєйного начальника зі самого Києва. Повідали люди, що той начальник їздит тілько колєйов і возит у спеціальному вагоні корову, бо не може пити молока купчого, лише від своєї Лисої. Ая...і доярку, каут зі собов возив. Га? Хто го знає! Чи ся самольота бояв, чи може корову би могло над Карпатами загойдати і молоко би стратила. Не повім, бо не знаю.

Кум Гринько пакнув зі старої просмоленої файки з мідяною накривкою і продовжив свою розповідь.

Ну, то значит, тую залю в пивници відбудували, поставили бочки замісто столиків, а маленькі бербенички довкола, гейби дзиґлики, і схопилися за голову. Ба, а хто буде вино шинкувати, хто го буде з корчаги² без рамено наливати? Га? Кинулисі до винарів. Котрийська їм повів, що так, як бадіко Гринько ніхто не вміє. Приїхали д'мені, неборе, дві "Волги", чорні гей круки. Вийшли з них два пани, чи то товариші, видно, що гет чисто партійні. Череваті такі, куме, черлені на писку. Ви -, питают,- Бадіко Гринько?

Ба, я, а чо би м не мав бути? Так мя , пане-товаришу в церкві охрестили.

А вино маєте?

Ба, чо би м не мав. Мало³ маю, А ви що, товариші-легіні, купити хочете, ци ніби єк?

Першій налийте нам по стакану, каже той з май меншим черевом, скуштуємо.

Ба, чом би не налити. Виніс-єм три погарі-тесаники⁴ і корчагу, тай налив- єм, як то у нас, без рамено. Стрібували⁵, скривили ся май троха, але виджу, жи ті легіні бирше пантруют⁶, єк то я корчагу без рамено вергаю, а відтак той, з меншим черевом того - з більшим, що то черлений на писку, гей парадичка⁷, питає:

Сайдьоть?

Сайдьоть!

На другий день приїхали по мене чорною "Волґою", лем не ті самі, що черлені на писку, а єнчі - в однакових чорних кабатах⁸ і май однакових колапах⁹ Хустської фабрики. Казали надігнути "празнічну" вберю¹⁰: білі ґачі¹², капчурі¹³ з постолами, кептар. Челідина¹⁴ плаче, дає ми тайстру з харчами.

"Нє нада!" - каут ті, в чорних кабатах. Хтіли взєти трембіту, але їм до авта не влізла... А бартку¹⁵ покрутили в руках.

"Нє нада, - каут, -халодноє аружіє!"

Посадили ня зізаду, тії двоє всіли одесную і ошуйцу¹⁶ та й гайта до вароша¹⁷.

Поселили ня в готелі, межи тамтими двома пурицями, показали що і як. Приміром, перебачте на слові, виходок, зараз таки в самій хижі. Порцеляновий, блищєчий, папір біленький замісто лопуха, мнєкий гейби пух і то до такого послідного діла...

На другий день, неборе, повезли мене ті два соколи, котрі мя сокотили¹⁸ до тої, як її, деґустаційної залі. Корчаги з вином готові, стоят гей жовніри. Заходять до залі штири хлопи,як мур, руки в кишеньох, стали в чотирьох вуглах хижі. Далі ше йкіс хлопи, а межи ними такий, май підтоптаний але ше нічо, моцний гей горішок. "Здоровенькі були",- вогорит. То я му вповідаю: "Слава навіки Богу!" А він ся так смутно усміхнув, але нічо...Іно кае:"Ну, ну, дайте нам батьку вашого вина стрібувати. Вергнув-єм корчагу за плече, налив-єм погар.

-"Передше самі випийте, діду" - каже той, май менший начальник! -Ба,-кау,- чо би нє! З такими легінями мож і випити. То, прошу їх, честуючи їх ошколену голову і вісім клясів гімназії, абисте здорові були і моцні! І випив-єм до того підтоптаного. "А тепер налийте нам!"-каут.

Ну то налив-єм. Скуштував той підтоптаний, понюхав, посмакував і кае: -"А ваше вино діду, має приємний запах!"

І тут, неборе, гейби мене той-во, не при хаті споминати, під бік шпигнув: -Прошу їх, кау, най перебачат, бим їм чисть не урвав, але то лайно має запах, а вино має аромат...

Почервонів той пан на писку, а ті, шо в кутах стояли, зачєли ся до мене сходити. І пазуют¹⁹ на того підтоптаного. А підтоптаний махнув руков на них і вогорит до мене:

-"Дякую вам, батьку, що ви мене, старого дурня, навчили, що таке запах, а що - аромат..."

їхав-єм д'хаті вже не "Волґов", а лісовозом з лісгоспзагу. А до тої, як її,

деґустаційної залі, прийняли молодих з кулінарного технікуму. Ая!

Пояснення деяких слів місцевої говірки:

1 - Унґвар (по-угорськи) - Ужгород.

2 - Корчага - обплетена лозою сулія на вино.

3 - Мало - тут в розумінні "трохи".

4 - Погар - тесаник - гранчаста склянка.

5 - Стрібувати - скуштувати.

6 - Пантрувати - пильно дивитися, слідкувати.

7 - Парадичка - помідор.

8 - Кабат - тут пальто, плащ.

9 - Колап - капелюх.

10 - Вберя - одяг.

11 - Ґачі - штани.

12 - Капчурі - грубі вовняні шкарпетки.

13 - Челядина - дружина, жінка.

14 - Бартка - топірець.

15 - Одесную і ошуйцю (церковнослов'янське) - праворуч і ліворуч.

16 - Варош - місто.

17 -Сокотити - пильнувати.

18 - Прошу їх... - в Закарпатті до вельме шанованих осіб звертаються через третю особу множини.

19 - Пазувати - поглядати.